Храм було споруджено в 1911-1912 роках. Прізвище автора проекту невідоме, але можна допустити, що це хтось з архітекторів Львівської політехніки. Раніше, в 1877 році, поблизу палацу було споруджено дерев’яну каплицю, яка слугувала храмом для власників Млиниська та пастви села. Кошти на спорудження каплиці виділила графиня Пауліна Лось. В 1846-47 роках в селі сталася епідемія холери, від якої майже всі мешканці села згинули.

Відтак на початку XX століття власник села та помістя граф Лось запросив у Млиниська переселенців з центральних районів Польщі. Виникла необхідність у будівництві більшого храму. Так і з’явився у Млинська новий красивий костел. Як і годиться костел і палац сполучав підземний хід. Під час «будівництва комунізму» рештки палацу були розібрані а підземний хід і підвали засипані сміттям. Не дотягнулися руки комуністів до храму, тому він і зараз є прикрасою села. Хоча, зважаючи на відсутність католицької громади, не діє.

Але в 2014 році, помітно, що костел відремонтовано, було перекрито дах, але він знову пошкоджений і негода помалу починає лущити стіни. Неоготичний за архітектурним задумом, споруджений з цегли, має класичні високі арочні вікна прикрашені вітражами з вишуканими дерев’яними рамами. Нава прикрашена красивою сингатуркою, але хрест, який завершує її, вже знову похилився. Передній фасад храму вінчає витесаний з каменю хрест. Над вхідною аркою, з двома колонами, розташована фігура Ангела.

Храмові сходи помаленьку заростають травою. У вівтарній частині храму з зовнішньої сторони споруди, знаходяться сходи, якими можна потрапити на дах костелу. Двері не зачинені на замок. А от в середину храму попасти не вдалося, зачинено. Хоча через шпарину видно, що вівтар ще зберігся, але не повністю. В 1945 році комуністи виселили поляків у Польщу, сподіваюся, частину оздоби храму католицькій громаді вдалося спасти чи заховати.