Раніше храм був дерев’яним, маленьким і знаходився він в кінці села де зараз старий польський цвинтар. В 1860 році був споруджений новий мурований костел. З поверненням комуністів у 1944 році костел було закрито. А коли поляків було насильно виселено з України, храм було перетворено на колгоспну комору.

Зараз костел є церквою Собору Пресвятої Богородиці та належить православній громаді села. Храм не великий за розміром та має типову архітектуру для костелів західної України, споруджених в другій половині XIX, та на початку XХ століть. Трикутний головний фасад, у верхній частині, прикрашаю скульптури ангелів та святих, по дві з кожної сторони. Над навою височить сингатурка. Вікна арочні високі.

До вівтаря з лівої сторони є прибудова-різниця. На подвір’ї храму височить мурована дзвіниця з трьома дзвонами. Неподалік храму знаходиться монумент якомусь святому. Статуя трохи знищена часом. На постаменті висічені чотири фігури. В нижній частині постаменту знаходиться напис: «Фундаторка Марія Івасик з роду Микитюк. В 1909 р.». На храмовому подвір’ї знаходиться каплиця споруджена в 1998 році.