с. Сущин. Церква святого Юрія. (1863р.)/(2013).
Тернопільська обл. Теребовлянський р-н.
На пагорбі в центрі села Сущин височить мурована церква святого Юрія. Споруджено церкву в 1863 році коштом громади.
Церква освячена іменами двох святих, святий Юрій –патрон Сущина, святий Дмитро-патрон Осталець. Жителі двох сіл належать до однієї парафії храму в Сущині. Тому в селі є два храмових празника. Раніше дзвіниця церкви була дерев’яна. Перенасли її в село Сущин з села Остальці, після того, як в Остальцях згоріла дерев’яна церква святого Дмитрія.
Дзвіниця змайстрована з дуба, дах покритий гонтом. Після спорудження мурованої дзвіниці дерев’яну дзвіницю закинули і вона зараз стоїть в куті храмового подвір’я і заростає бур’янами. А шкода. При вході на церковне подвір’я височить вже нова дзвіниця на три дзвони. Один зветься «Дмитро», другий «Юрій». Після Другої світової війни на дзвіниці було встановлено третій дзвін який раніше стояв на дзвіниці костелу.
Цей дзвін перед від’їздом в Польщу закопав Микола Фриз (він купив дзвін для костелу). Та в заповіті описав місце де був закопаний дзвін і попросив, щоб його перенесли до місцевої церкви. В церкві знаходиться старовинний різьблений «Божий гріб». Його для церкви придбала Анастасія Петровська (Бейбак). Також власним коштом вони купила дзвін для костелу. До 1946 року церква належала греко-католицькій громаді. З 1946 року церква належить православній громаді села Сущин та Остальці.
СУЩИН.
Сущи́н - село Теребовлянського району, в Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Гнізна. Перша писемна згадка про поселення відноситься до 1512 року. Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури. Розкопано декілька поховань, де знайдено жіночі прикраси та глиняну римську амфору (ІІІ ст.). Легенда про походження назви села: під час нападу татар село було спалене, залишилося попелище і висушена земля – суш. Так і назвали село-спочатку Сушин, а згодом Сущин. Населення в 2007 році налічувало 507 осіб. На околиці села є пам'ятка природи - Сущинські джерела.