Після війни, в 1916 році зусиллями української громади села церкву почали відновлювати, а службу проводили в дерев’яній каплиці спорудженій поруч. В 1929 році відновлену церкву, через її малі розміри, почали добудовувати. Для спорудження більшого храму було розширено пагорб. Архітектора запросили зі Львова.

Мурували церкву Олюнічик Петро, Заремба Іван, допомагали їм місцеві жителі.  Будівництво тривало два роки. Храм тридільний має три куполи. Найбільший купол височить над навою, два інші розташовані над бабинцем по обидва боки красивого трикутного порталу головно входу у храм. Поруч з церквою споруджено арочну дзвіницю.

Гроші на виготовлення великого дзвону, який зветься «Василій» пожертвували вихідці з Чемеринців, які проживали в Канаді. Дзвони були відлиті в Самборі в 1922 році, церковним закладом «Ризниця». Попасти на подвір’я храму можна мурованими красивими довгими сходами. В 2001 році храм ззовні та в середині було реставровано. Кошти на проведення цих досить масштабних робіт надав П. Писарчук.